Для трансформації Україні потрібно 15 років
05.12.2015
Відомий український економіст, член Римського клубу, учасник групи “Першого грудня” і один з тих, хто заснував всесвітній форум у Давосі, розповів, чому українські лідери і політики нездатні на прорив і в кому він бачить надію.
Богдан Гаврилишин входить в число найавторитетніших українців у світі. Він народився на Тернопільщині, був вивезений з України під час Другої світової, отримав найкращу західну освіту і став економістом зі світовим ім’ям. Він живе за кордоном, проте левову частку своїх знань, зусиль і грошей присвячує Україні. Гаврилишин був радником українських президентів і прем’єрів, є співзасновником Міжнародного благодійного фонду Відродження, який активно опікується Україною, та членом ініціативної групи Першого грудня.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Як повернутися до первісної єдності християн в Україні?
04.12.2015
Від деякого часу в місті Києві ведеться дискусія, який пам’ятник поставити на початку проспекту Шевченка, де за часів нацистської окупації відбувалися страти, а згодом упродовж довгих років стояв пам’ятник Володимиру Леніну.
Від деякого часу в місті Києві ведеться дискусія, який пам’ятник поставити на початку проспекту Шевченка, де за часів нацистської окупації відбувалися страти, а згодом упродовж довгих років стояв пам’ятник Володимиру Леніну.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/День Введення до храму Пресвятої Богородиці
03.12.2015
З сумом спостерігали юдеї за посвятою Єрусалимського храму, відбудованого Зоровавелом у шостому сторіччі до Різдва Христового. Сімдесятирічний вавилонський полон не зітер спогадів про прекрасний Соломонів храм, зруйнований завойовниками. Згадуючи його, старші люди плакали. І, мабуть, ніхто не міг зрозуміти, звідки в пророка Аггея береться радісне натхнення, що відлунює в словах провіщення майбутньої слави цього нового, скромного на вигляд храму: «Я потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і я сповню дім цей славою, – каже Господь сил… Слава цього останнього дому буде більша, ніж першого, каже Господь сил, і я цьому місцю дам мир, – слово Господа сил» (Агг. 2:7,9).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Якщо люди не бачать Бога у священику, він не виконує покликання»
02.12.2015
Мені прищепили любов і велику повагу до Євхаристії мої батьки. Коли наставала неділя, і якщо вона не була робочою (а за радянських часів часто на великі свята, такі як Великдень, змушували до праці, аби не дати людям можливості піти до храму), ми всі разом ішли до храму на Євхаристію. То було як закон. То було основне в нашому житті.
Батьки мені багато розповідали про Євхаристію, про Святу Месу, про те, як треба її переживати, як треба поводитися в храмі, і я бачив, як вони самі переживали Літургію. Коли приходиш до храму, то треба уважно слухати, бо Месу тоді служили латиною, і богослужіння тривало близько трьох годин. Так було до ІІ Ватиканського Собору. Потрібно було слухати уважно, бо я знав: вдома мене спитають, про що була проповідь. Після повернення додому був такий собі іспит.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Чума ХХ століття
02.12.2015
– Коли доля прирікає людину на смерть, людина змінюється і стає ближчою до Бога,- розповідає про спілкування із хворими отець Анатолій. – Коли людина усвідомлює, що вона вже не може змінити вирок і є приреченою на смерть вона починає щиро молитися. Звертається до Господа від чистого серця.
… Після служби сніг припинився. Повітря наповнилося спокоєм. Проходячи крізь вогники «кашне» на свіжому снігу, подумалося: – чи зможе червона хустина зігріти хоча б одну душу?, а ось молитва і пам’ять, безперечно, подарують спокій не одній спочилій душі…
Докладніше«Повернення»
01.12.2015
29 листопада 2015 року у церкві св. Миколая Чудотворця Мирликійського на Аскольдовій могилі відбулася презентація книги українського дисидента, багаторічного політв’язня радянських таборів, письменника Миколи Горбаля «ПОВЕРНЕННЯ» (Харків: «Права людини», 2014).
Микола Горбаль народився 1940 року на Лемківщині. У п’ятирічному віці разом із родиною розділив трагічну долю лемків – переселення з рідної землі. Вертаючись на батьківщину, сім’я оселилася на Тернопільщині.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/